Енциклопедія виноградарства,
Кишинів, 1987р.
ФОРМА ГОБЛЕ, чашоподібна форма куща, що має поширення у південних р-нах Франції (Прованс, долина Рони та ін.). Використовується при загущених посадках. Кущі формують на невисокому штампі з 3-5 рукавами, що несуть 4-8 коротких двоочкових сучка, рідше 5-6 очкових стрілок. Однорічні пагони частіше розвиваються вільно.
ФОРМА ГЮЙО, форма виноградного куща, що характеризується наявністю штамба (заввишки 20-70 см) і ріжка, що несе плодову стрілку (на 8-12 очок) і сучок заміщення (на 2-3 вічка). При веденні форми Гюйо плодову стрілку підв’язують горизонтально, а пагони, що розвиваються на ній та сучці заміщення – вертикально (мал. 1). При подальшому обрізанні видаляється лоза, що відплодоносила, разом з однорічним приростом; новий сучок заміщення та стрілка формуються за рахунок пагонів, що виросли на сучці. Форми Гюйо допускає порівняно невелике навантаження і використовується в умовах слабкого вегетативного росту рослин при загущених посадках (ширина міжрядь не довша 1,5 м).
У практиці виноградарства значно більше поширення форма видозміненої подвійний (двоплечний, двосторонній) Гюйо, що відрізняється наявністю на одному штамбі двох коротких розташованих навпроти один одного в одній площині ряду рукавів з плодовими ланками (мал.2), що дозволяє вдвічі збільшити навантаження куща. Використовується у багатьох районах виноградарства (при ширині міжрядь 2 м і більше). Відомі та інші варіації форми Гюйо (без штамбу, з похилим штамбом тощо). Дана форма розроблена понад 125 років тому і є прототипом багатьох інших форм, тому що в її основу покладено основний принцип “стрілки із сучком заміщення”.
ФОРМА ПОДВІЙНА ЖЕНІВСЬКА ЗАВІСА, форма виноградного куща, що характеризується наявністю двох довгих горизонтальних кордонів на штамбі заввишки 1,6-1,8 м, що розташовуються паралельно один до одного і несучих плодові ланки з нижньої сторони (див. мал.3). Кущі ведуться на високій Т-подібній шпалері при ширині міжрядь не менше 4,0 м і відстані між кущами в рядах 2,5-3,0 м. Однорічний приріст вільно звисає вниз, утворюючи 2 паралельні площини листостеблової маси куща, відстань між якими варіює в межах 120-200 см і обмежується шириною міжрядь та габаритами агрегатів, що використовуються при обробці насаджень. Форма відрізняється високою продуктивністю кущів, що забезпечує механізований догляд за насадженнями.
ФОРМА ДОВГОРУКАВНА КАЗАХСЬКОГО НДІПів, форма виноградного куща характеризується наявністю двох-трьох подовжених рукавів (150-170 см) з плодовими лозами (від 5 до 20 очок), двох-трьох лоз заміщення (довжиною 170-200 см) та одного – двох сучків відновлення, розташованих біля основи куща (див. мал.4). Зазвичай ведеться на одно-, рідше двоярусній шпалері з установкою дроту на висоті 140 см (або двох на 130 і 150 см) від поверхні ґрунту, до якого закріплюються (під невеликим кутом) рукави та лози заміщення (їхня верхня частина та плодові стрілки підв’язуються горизонтально або дугоподібно). Зелені пагони ростуть, вільно звисаючи. Принцип обрізки полягає в щорічній заміні рукавів, що відплодоносили, новими, підготовленими з лоз заміщення. Забезпечує високу продуктивність насаджень, зменшує кількість технологічних операцій з догляду за кущем (за рахунок виключення підв’язок зелених пагонів та їх карбування), створює оптимальні умови для механізованої обробки виноградників, у т.ч. укриття та відкриття кущів, збирання врожаю. Форма рекомендована у виробництві у районах укрывной культури винограду.
ФОРМА ДОВГОРУКАВНА ОДНОСТОРІННЯ Всеросійського НДІВів ім. Я.І.Потапенко, форма виноградного куща, що характеризується наявністю двох-трьох односторонньо спрямованих подовжених рукавів (від 100 до 200 см) з z-подібним вигином біля основи (несуть у верхній частині по 2-3 розгалуження) та ланки омолодження біля основи куща (що забезпечує своєчасну заміну рукавів). Вигин рукавів створюється в процесі формування куща (який зазвичай завершується на 4-5-й рік) шляхом похилої підв’язки пагонів біля основи до тимчасового дроту, встановленої на висоті 15-20 см від поверхні ґрунту. При щорічному обрізанні кущів на кожному рукаві формують 3-5 плодових стрілок (верхні на 10-12 очок, нижні – на 6-8) і 2-3 сучка заміщення; резервний пагін біля основи куща вкорочують до 60-80 см (див. мал.5). Наявність z-подібного вигину рукавів забезпечує строгу орієнтацію лоз вздовж осі ряду, що полегшує роботу агрегатів при укритті та відкритті кущів та забезпечує механізоване збирання врожаю.
ФОРМА КОМБІНОВАНА З ПОЛЕГШАНИМ НИЖНІМ ЯРУСОМ, форма виноградного куща, що характеризується наявністю двох ярусів крони: верхнього, неукривного, представленого двостороннім горизонтальним кордоном на штамбі 1,0-1,2 м, і нижнього, що укривається на зиму, представленого двома плодовими ланками біля основи куща (див. мал.6) . Плодові лози нижнього ярусу обрізають на 16-18 очок і підв’язують до нижнього, знімного шпалерного дроту, розташованого на відстані 15-20 см від поверхні ґрунту, що забезпечує можливість механізованого його укриття підгортанням у процесі осіннього оранки грунту на виноградниках. При несприятливій перезимівлі, коли випад очей на високоштамбової частини куща, що не вкривається, буває значним, пагони нижнього ярусу, що зимував під укриттям, можуть бути використані для отримання додаткового врожаю (число лоз при обрізанні збільшують); при сильнішому пошкодженні кущів, що супроводжується загибеллю скелетних частин, відновлення штамбу забезпечується за рахунок торішньої плодової лози, що зимувала під укриттям (для чого її підв’язують вертикально), а плечей кордону – за рахунок однорічних пагонів, що розвинулися на ній (для чого 2 верхніх обрізають на потрібну довжину і підв’язують горизонтально до шпалерного дроту). Нижній ярус крони куща формують за рахунок пагонів, що розвинулися на торішньому сучці. Близьке розташування однорічних лоз до голови куща, відсутність довгих провідних шляхів багаторічної деревини виключає можливість пригнічення нижнього ярусу крони куща, забезпечує сильний вегетативний ріст пагонів, гарне визрівання лози та рясну закладку плодових утворень. Форма розроблена в Молдавському НДІВів і рекомендована для недостатньо морозостійких сортів.
ФОРМА МАГАРАЧ-2, двоярусна форма виноградного куща, що характеризується наявністю 4 рукавів, 2 з яких несуть плодові ланки, а 2 інших – лише сучки (див. мал.7). В основі куща для заміни рукавів формують сучки відновлення. Кущ ведеться на 3-4-ярусній вертикальній шпалері: перший дріт, знімний, встановлюється на проміжних опорах на висоті 70 см від поверхні ґрунту, на якірних – 35см; друга – на висоті 140 см. Плодові лози першої групи рукавів підв’язують до другої дроту так, щоб рукави знаходилися на 10-15 см нижче за неї, а рукави другої групи похило в одному напрямку до нижнього дроту. Зелені пагони верхнього ярусу куща рівномірно розподіляють у просторі, підв’язуючи до верхніх ярусів шпалери, нижнього – похило до другого шпалерного дроту у напрямку рукавів.
Обрізання виконують під другим дротом, всі рукави разом з однорічним приростом вкривають (нижні разом з шпалерним дротом, для чого він знімається з проміжних опор, але залишається закріпленим на якірних). Наступного року рукави нижнього ярусу підв’язують вгору, верхнього похило до нижнього дроту шпалери. Форма дозволяє механізувати попереднє обрізання, укриття та відкриття кущів. Розроблено у Всесоюзному НДІВів „Магарач”, рекомендована для середньо- та сильнорослих сортів при схемах посадки кущів 3,0-3,5 х 1,5-2,0 м.
ФОРМА МАГАРАЧ-3, форма виноградного куща віялового типу, що характеризується наявністю 2-3 односторонньо спрямованих рукавів довжиною 120-180 см, що несуть плодові ланки, та 2-3 сучків омолодження біля основи куща. Кущі ведуться на трьох-, чотириярусній вертикальній шпалері зі знімним нижнім дротом, що розташовується на висоті 70 см від поверхні ґрунту. Рукави та плодові лози підв’язують в одному напрямку похило до нижнього дроту шпалери, зелені пагони – до наступних, з нахилом у напрямку рукавів у ряду. Можлива механізація попередньої осінньої обрізки, відокремлення лоз від шпалери, повного укриття на зиму.
ФОРМА МНОГОРУКАВНА ТРЬОХ’ЯРУСНА по Мержаніану, форма виноградного куща віялового типу, що характеризується наявністю 6 рукавів різної довжини, при цьому плодові лози двох нижніх (найкоротших) підв’язують до першої шпалерної дроті, двох середніх – до другої і верхніх (наи див. мал.8). Відрізняється сильним розвитком багаторічної деревини та високою врожайністю кущів.
Рекомендована для сильнорослих сортів, в умовах високої родючості ґрунтів, у районах із частими заморозками.
Форма омбрело, форма виноградного куща, що характеризується наявністю штамба висотою 1,5 1,6 м, на якому є двосторонній горизонтальний кордон з рівномірно розташованими ріжками по його довжині, що несуть плодову деревину (сучки, сучки по черзі з плодовими стрілками), плодові ланки. При формі Омбрела зелені пагони звисають вільно (див. мал.9). Розроблено в Болгарії та впроваджено на промислових плантаціях, де кущі ведуться на одноярусній шпалері з одним або двома паралельними дротиками (діаметром 5 мм) при ширині міжрядь 3,4 м та відстані між кущами в рядах 1,4 м. Переваги форми: забезпечує високу продуктивність насаджень і якість винограду, знижує витрати на догляд за кущем. Вивчення, вдосконалення та виробниче її випробування стосовно місцевих умов культури проведено в Молдавському НДІВів. При цьому висота штамбу зменшена до 1.4 м. спеціальних насадок на шпалерних стовпах та модернізація шпалери забезпечили часткову фіксацію багаторічних ріжків, що виключило скручування та деформацію плечей кордонів; дозволили впорядкувати розміщення пагонів та грон, рівномірний розподіл однорічного приросту куща у просторі у двох паралельних площинах, що полегшило механізацію обрізки кущів та збирання врожаю. Система ведення кущів широкорядних високоштамбових виноградних насаджень з вільним приростом в умовах Молдови забезпечила підвищення врожайності кущів без помітного зниження якості винограду при одночасному покращенні економічних показників виробництва порівняно з іншими формами кущів, що мають зелені пагони, що звисають.
ФОРМА РЕСНІ, форма виноградного куща, що характеризується наявністю двох горизонтальних плечей кордону (на штамбі 1,4-1,6 м) з “висячими” у вигляді бахроми плодовими ланками, розташованими з нижньої сторони (див. мал.10). Створює сприятливі умови для рівномірного розміщення пагонів, вільного їх звисання. Форма розроблена у Болгарії.
ФОРМА ЦИМЛЯНСЬКИЙ ОДНОСТОРІННИЙ КУЩ, форма виноградного куща, що здавна використовується на схилах донських виноградників, що характеризується наявністю двох односторонньо спрямованих рукавів різної довжини, кожен з яких несе кілька плодових лоз (див. мал.11). Швидко подовжуються рукави, зважаючи на відсутність сучків заміщення, на третій четвертий рік укладають у ґрунт, залишаючи при цьому на поверхні однорічні лози, з яких знову формують односторонній кущ. Такий спосіб ведення виноградників одночасно є засобом запобігання ерозії. Нині застосовується головним чином присадибних ділянках.
